Принципи надання паліативної допомоги при переломі шийки стегна

Перелом шийки стегна — це серйозна травма, яка найчастіше зустрічається у людей похилого віку. Вона виникає, коли верхня частина стегнової кістки ламається біля кульшового суглоба.

Причини:

• Остеопороз: З віком кістки стають крихкішими, що збільшує ризик переломів навіть при незначних падіннях.
• Падіння: Найчастіша причина переломів шийки стегна у літніх людей.
• Інші фактори: Деякі захворювання, такі як рак кісток, можуть послабити кістку та збільшити ризик перелому.

Симптоми:

• Біль у стегні або паху.
• Неможливість рухати ногою або стояти на ній.
• Нога може здаватися коротшою, ніж інша.
• Синці або набряки навколо стегна.

Лікування:

• Хірургічне втручання: Зазвичай необхідне для відновлення перелому. Тип операції залежить від тяжкості перелому та загального стану здоров’я пацієнта.
• Реабілітація: Фізична терапія допомагає відновити силу та рухливість після операції.

Профілактика:

• Здоровий спосіб життя: Збалансоване харчування, багате кальцієм та вітаміном D, та регулярні фізичні вправи допомагають зміцнити кістки.
• Профілактика падінь: Використання допоміжних засобів для ходьби, усунення перешкод у будинку та добре освітлення можуть допомогти запобігти падінням.

Надання паліативної допомоги при переломі шийки стегна

1. Оцінка стану пацієнта:

• Фізичний стан: Оцінка болю, рухливості, наявності інших захворювань.
• Психологічний стан: Виявлення тривоги, депресії, страху.
• Соціальний стан: Оцінка потреб у догляді, підтримці родини, фінансових можливостей.
• Духовні потреби: Виявлення релігійних або духовних потреб, які можуть вплинути на лікування та догляд.

2. Купірування болю:

• Фармакологічні методи: Анальгетики (нестероїдні протизапальні препарати, опіоїди), ад’ювантні анальгетики (антидепресанти, протисудомні).
• Нефармакологічні методи: Фізіотерапія, масаж, тепло/холод, релаксаційні техніки.

3. Підтримка рухливості:

• Реабілітація: Залежно від стану пацієнта та можливостей лікування, це може включати фізіотерапію, ерготерапію, використання допоміжних засобів (ходунки, милиці).
• Профілактика пролежнів: Регулярне перевертання пацієнта, використання спеціальних матраців та подушок.
• Забезпечення комфорту: Підбір правильного положення тіла, використання подушок та валиків для підтримки.

4. Психологічна та соціальна підтримка:

• Психотерапія: Індивідуальна або групова терапія для пацієнта та його родини.
• Соціальна допомога: Організація догляду додому, допомога у вирішенні побутових питань, підтримка соціальних зв’язків.

5. Духовна підтримка:

• Забезпечення доступу до релігійних обрядів та духовної літератури.
• Спілкування з духовним наставником.

6. Комунікація та координація:

• Чітка та відкрита комунікація між пацієнтом, родиною та медичним персоналом.
• Координація дій різних фахівців (лікарів, медсестер, соціальних працівників).

7. Догляд у кінці життя:

• Контроль симптомів: Біль, задишка, нудота, тривога.
• Забезпечення комфорту та гідності.
• Підтримка родини.

Важливо пам’ятати:

• Індивідуальний підхід: План паліативної допомоги повинен враховувати індивідуальні потреби та побажання пацієнта.
• Повага до гідності: Пацієнт повинен мати можливість приймати рішення щодо свого лікування та догляду, детальніше https://www.palliumua.com/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%81/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83
• Підтримка родини: Родина пацієнта також потребує підтримки та інформації.